Субота, 2020-08-15, 1:44 AM
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Головна | Мій профіль | Вихід
Меню сайту
Сторінка
Мои статьи [19]
Наше опитування
Чи подобається Вам наш заклад?
Всього відповідей: 125
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!
Головна » Статті » Мои статьи

Психолог радить

  ЧОМУ ДЕЯКІ БАТЬКИ ЗАВДАЮТЬ СВОЇМ ДІТЯМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАВМИ?

Якщо батьки, коли вони самі були дітьми, не отримали достатньої любові і турботи , їм важко задовольняти потреби своїх дітей. Вони потребують допомоги психологів та психотерапевтів для вирішення своїх внутрішніх конфліктів, що виникли внаслідок отриманих у дитинстві психічних травм. Такі батьки часто не сприймають усерйоз потреби своїх дітей. Вони висміюють їх, не дозволяють їм виражати свої істинні почуття, їм важко поважати своїх дітей як окремих особистостей зі своєю власною свободою.

    Проектуючи свої проблеми на дітей, вони їх б’ють, ображають, брешуть, погрожують їм, ізолюють, не довіряють дітям, зневажають, примушують, принижують і втручаються в особистий простір своїх дітей. Такі  батьки можуть використовувати своїх дітей як засіб для задоволення власних егоїстичних потреб, часто не усвідомлюючи шкоди, якої завдають дитині. Такі  діти страждають від психологічних травм.

    Часто батьки вірять, що    такий стиль спілкування з дитиною для її ж добра. Вони не хочуть зіпсувати дитину, або виправдовують    свою жорстоку поведінку розмовами про дисципліну і суворе виховання.

    Таким батькам важливо змінити неправильне сприйняття свого дитинства, щоб не перенести на власних дітей принцип «для твого ж добра».(Мене били і я виріс достойною людиною, тому і своїх дітей буду так виховувати).

    Деякі батьки відчувають, що, поводячись так зі своїми дітьми, вони доводять собі, що їхні батьки дійсно любили їх, їм важко подивитися в обличчя тому факту, що батьки не любили і, можливо, не могли любити їх так сильно, як вони в тому мали потребу. Майже кожна травмована дитина дає собі таємну клятву в тому, що коли вона виросте, то не буде говорити своїм дітям образливих слів, бити, принижувати їх. На жаль, майже всі, ставши  дорослими, в ситуації сімейного конфлікту переконуються, що порушують цю клятву, говорять або роблять своїм дітям саме те, що робили їм, і часто використовують ті самі методи або ті самі слова (хибне коло жорстокості).

ДОРОСЛІ ПОРУШУЮТЬ ПРАВА ДИТИНИ ЯКЩО :

·        Знущаються над дитиною;

·        Бють дитину;

·        Завдають шкоди здоровю дитини;

·        Залякують дитину використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, психіатричну лікарню);

·        Порушують її статеву недоторканість;

·        Навіюють страх за допомогою жестів, поглядів;

·        Перебивають дитину під час розмови;

·        Ізолюють дитину;

·        Контролюють  її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним з батьків;

·        Використовують образливі прізвиська;

·        Соромлять дитину;

·        Використовують її як передавача інформації між батьками під час конфліктів у сімї;

·        Контролюють поведінку дитини за допомогою грошей;

·        Ігнорують її;

·        Не задовольняють її основні потреби ;

·        Використовують дитину як засіб економічного торгу під час розлучення;

·        Погрожують залишити її;

·        Погрожують фізичною розправою;

·        Поводяться з дитиною як з прислугою;

·        Відмовляються повідомити про важливі рішення ,які безпосередньо стосуються її долі.

 

 

    ЯК  ВИ МАЄТЕ ПОВОДИТИСЬ ІЗ ДИТИНОЮ                                                                                                                     

Довіряйте Вашій дитині та поважайте її, визнавайте права дитини на свої власні почуття, право на вибір друзів та діяльності.

·        Визнавайте право дитини на особисте життя;

·        Довіряйте дітям;

·        Поважайте почуття іншого з батьків;

·        Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці та комфортно.

·        Діти повинні мати можливість розповісти вам про те, що вони відчувають. Починайте розмову з таких  слів : «Я, відчуваю, що ти чимось наляканий. Розкажи мені про це».

·        Будьте послідовним;

·        Створюйте правила поведінки відповідно до вікового розвитку дитини;

·        Усно визначайте вашої очікування та  межі дозволеного;

·        Давайте настанови, а не покарання;

·        Не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях;

·        Підтримуйте сімейний розклад – дитина повинна знати, коли ви повернетесь;

·        Навчайте свою дитину правил особистої гігієни та правильного харчування;

·        Беріть участь у житті дитини: заходах, що проводяться в д/с, дитячих іграх, спілкуйтеся з її друзями;

·        Залучайте дітей до своїх заходів:

·        Розповідайте дитині про своє бачення життєвих цінностей;

·        Якщо дитина вас дратує, скажіть їй про свої відчуття від першої особи: «Я не люблю, коли діти неохайні» , «Мені важко, коли хтось заважає».Не звинувачуйте дитину.

·        Заохочуйте дітей займатися тим, що їм цікаво;

·        Будьте позитивними;

·        Дозволяйте дітям не погоджуватися з вами;

·        Відзначайте їх успіхи;

·        Навчайте їх необхідних навичок;

·        Виражайте свою любов до дитини словами та пестощами;

·        Проявляйте любов, коли дитина відчуває фізичний та душевний біль

Категорія: Мои статьи | Додав: Admin (2011-04-22)
Переглядів: 628 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Офіційна адреса

м. Шепетівка,
Хмельницька область, 30400, вул.Горбатюка,34,
тел./ф.:(03840)5-60-53,

e-mail:dnz7sh@mail.ru

Пошук
Друзі сайту
Погода
Погода в Украине Погода в Украине Погода в Украине
Годинник
Визначні дати
Праздники Украины

Дошкільний навчальний заклад №7 "Дюймовочка" © 2020 |